Тільки що! Мафія – Зеленський влупив, розігнати КСУ. Судді приголомшені – почалось. Цілі династії

Система українських судів зазнає перманентних, але абсолютно косметичних змін, починаючи з 90-х років минулого століття, і про реформу Феміди заявляв мало не кожен новий глава держави. В реальності на Банковій намагалися так чи інакше, але підпорядкувати служителів Феміди собі. Проте, довіри суспільства до закритої, де-факто кланової системі не додалося. Чи є шанс подолати головні “хвороби” суддівського корпусу у Зеленського, хоча б частково очистивши його від найодіозніших представників, пише журналіст видання Апостроф, Денис Захар

Далі в оригіналі:

Минулого тижня в конгрес-холі столичного “Президент-готель” відбувся XVIII з’їзд суддів. У Зеленського хотіли, щоб делегати відмовилися від наміру обрати чотирьох членів Вищої ради правосуддя і зробили це вже після прийняття Радою президентського законопроекту №5068, що удосконалює порядок обрання членів ВРП. Закликали почекати з обранням нових членів ВРП і КС до проведення судової реформи та встановлення прозорих процесів відбору кандидатів і країни “Великої сімки”. Однак з’їзд відбувся всупереч побажанням з Офісу президента і рекомендаціям західних партнерів України та обрав чотирьох членів ВРП на свій розсуд.

Словом, суддівський корпус хоч і неоднорідний, але вчергове довів, що є “річчю в собі” – корпорацією, яка фактично не залежить ні від кого, ухвалюючи потрібні тільки їй рішення. Однією з найстрашніших “виразок” української Феміди, породжених цією незалежністю, стала вражаюча уяву клановість системи.

Незалежний розслідувальний проект “Слідство. Інфо” нарахував 226 суддівських династій в Україні.

Яскрава частина законсервованої української суддівської системи – Конституційний суд , який у 2020 році фактично влаштував війну з виконавчою системою влади, паралізувавши НАЗК, скасувавши антикорупційні норми в законодавстві, тощо. На це, як і на інші “виразки” української судової системи, постійно звертає увагу Захід, пов’язуючи очищення судів та боротьбу з корупцією, які є умовами для безвізового режиму і фінансової допомоги Києву. Незадоволені існуючим станом речей і міжнародні інвестори: згідно усіх опитувань, недовіра до судів займає перше місце серед перешкод для ведення бізнесу.

Та й нинішній президент Володимир Зеленський також визнає, що “судова система в нинішньому форматі довела свою непридатність”. Але, схоже, сил і бажання на те, щоб щось змінити, у нової влади не було навіть в “турборежимі” в 2019 році, не те, що зараз, каже “Апострофу” Максим Степаненко.

“Протистояння нової влади з суддівським корпусом відзначають наші міжнародні партнери. Відразу після зміни влади в 2019 році були помітні спроби якимись радикальними методами змінити судову систему. Але ці спроби були саботовані представниками самих суддів. Нинішнє обрання з’їздом суддів нових членів ВРП є продовженням боротьби старої суддівської системи за свої позиції. Рішення, пропоновані владою, досить жорсткі, і всі спроби провести якісь зміни на законодавчому рівні, які можна було б назвати структурними реформами, не закінчуються нічим через розбіжності в депутатському корпусі і зацікавленості частини депутатів в збереженні цієї системи. Думаю, нинішній рік ознаменується протистоянням влади як з колегіальними органами: ВРП, ВККС, так і з окремими суддями того ж ОАСК. По суті, всі спроби похитнути судову систему закінчуються досить жорстким опором, адже у суддів величезна кількість козирів в рукаві, які вони майстерно використовують “, – говорить експерт.

Через неможливість реальних зміни проблема протистояння суддів і влади загострилася до того, що Банкова і судді по суті живуть в паралельних реальностях: одні намагаються ухвалити якісь рішення, які “розконсервовують” систему, а інші або ігнорують це, або організовано чинять опір. Та й юридична чистота “реформаторських” рішень влади далеко не завжди на висоті, стверджує в коментарі “Апострофу” провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Олексій Розумний.

“Прийняти якісь рішення і дати їм практичний розвиток шанс є, інша справа – наскільки вони будуть досконалими юридично і незворотними. Можна їх продавити, а завтра рішення оскаржать і переграють якось по-іншому при новій владі. Тобто, питання не в тому, щоб продавити якесь конкретне рішення, а в тому, щоб це не призвело до “роздвоєння” юридичної реальності, як це сталося з КС. Показова ситуація, яка зайшла в глухий кут: є реальність, в якій живуть члени КС, в паралельній реальності президент в своєму законопроекті пропонує розігнати КС. Судова гілка користується дуже серйозним імунітетом, та й опір є з боку суддів, які не використовують свою самоврядність для очищення, а займаються самовідтворенням”, – говорить експерт.

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*